Пироги
Служив козак при війську, мав років двадцять три,
Любив він дівчиноньку і з сиром пироги.
Приспів
Ой чули, чули, чули, ой чули, чули ви:
Любив козак дівчину і з сиром пироги.
Ішов він раз по стежці із лісу темного,
І стрінув він дівчину, що несла пироги.
Дівча моє хороше, чи знаєш мої сни,
Що я Тебе кохаю і з сиром пироги.
Дівчина як почула козацькі мрії-сни,
Відразу запросила на свіжі пироги.
І як вони діждались щасливої пори,
Вона його цілує, а він їсть пироги.
Та раптом із-за лісу взялися вороги,
То й хлоп, що був козаком сховався в бур’яни.
А то були мисливці, ніякі вороги,
Взяли собі дівчину і з сиром пироги.
А хлоп гірко заплакав, о люті вороги,
Візьміть собі дівчину — віддайте пироги.