Не можливо не гасати, не плигати, не скакати
Не розбігтися стрибнути, не стрибнути наче мяч
Хай гукають, гей потише аби як чого не вийшло
Та інакше, я інакше,та інакше, накще-накше та інакше, я інакше
Ой! Не умію хоч заплач!
Всі рядком ставайте діти
Катя, Таня, Дмитрик, Рита
2-3-4-5, Треба вас порахувать
Петрику, Петрику, Петрику та зупинись,
Не пустуй і схаменись
Гам і галас там де ти
Час до розуму прийти
Вчора я не розбігався,
Буть слухняним намагався,
Я не бився, не ганявся,
Не кричав: «Трах-тарарах!»
Я зв’язав старанно ноги,
Щоб забули про дорогу,
Цілий день ходив спокійно,
Цілий день ходив спокійно,
Взад, вперед ходив спокійно,
Перевертом на руках!
За що ти Петю Пяточкін за коси смикав Наточку
Розбив в їдальні лампочку, зірвав оцю картину
Напевно у цім хлопчику, як у пухнастім зайчику
Захована незвичная, стрибучая пружина